Йдеться не лише про мірило свободи. Я ж думаю, ви реально оцінюєте стан справ з демократією у Білорусі.
Ось наприклад це як ви оцінюєте: «Під час сутички стражі порядку затримали близько 600 демонстрантів. Серед них опинились і троє кандидатів у президенти — Андрій Санніков, Микола Статкевич та Григорій Костусєв. Ще одного претендента на місце Бацьки Володимира Некляєва, побитого мінським ОМОНОм раніше, забрали з лікарні люди у штатському»
Бази даних українці вже ніби навчилися берегти. Прикладом може бути реєстр виборців. Залишилось перевести цю БД на рівень такої собі урядової соціальної мережі. Це принаймні більш реалістичніше, аніж постійний процес референдумів
А мені подобається варіант е-демократії. На рішення впливає кожен, хто цього бажає. І відсутність депутатів, які потребують колосального фінансового утримання.
На підсвідомому рівні я теж мав таку асоціацію. Проте, організація це не лише одіозний лідер, а й особистості, які формують її своєю присутністю та діями.
А якщо йдеться не про «помаранчевий відкат», а про можливу появу нової, молодої (чи якоїсь іншої) сили, яка зможе ефективно протидіяти в «епоху згортання демократії та вільного ринку»?
«Кращий спосіб розкритикувати роботу іншого – зробити її ліпше»
Все у цьому вислові ніби й правильно, та за логікою історії — ми можемо лише порівнювати головних осіб держави (якщо йдеться про порівняння), а таких було лише чотири. Про перших двох думаю взагалі не варто вести мову, адже Майдан розділив ці епохи. А ось щодо діючого без коментарів…
Опозиція на сьогодні бездарно намагається вичавити з себе якісь потуги та поки це якось не виходить…
Зробити ж ліпше на своєму прикладі неможливо, адже посаду Перезидента країни займає одна особа…
То чи можна вважати, що Майдан змінив українську демократію?
Ось наприклад це як ви оцінюєте: «Під час сутички стражі порядку затримали близько 600 демонстрантів. Серед них опинились і троє кандидатів у президенти — Андрій Санніков, Микола Статкевич та Григорій Костусєв. Ще одного претендента на місце Бацьки Володимира Некляєва, побитого мінським ОМОНОм раніше, забрали з лікарні люди у штатському»
Все у цьому вислові ніби й правильно, та за логікою історії — ми можемо лише порівнювати головних осіб держави (якщо йдеться про порівняння), а таких було лише чотири. Про перших двох думаю взагалі не варто вести мову, адже Майдан розділив ці епохи. А ось щодо діючого без коментарів…
Опозиція на сьогодні бездарно намагається вичавити з себе якісь потуги та поки це якось не виходить…
Зробити ж ліпше на своєму прикладі неможливо, адже посаду Перезидента країни займає одна особа…